Вгору
за людьми
за відеозаписами
за блогами
за спільнотами
за аудіозаписами
Серж Кк
Серж Кк
Країна:
Україна
Шанувальники Серж5
Стіна 38
ПРИВІТ,Червоний бант,це щоб тобі сподобатись)))

Сподобалось 0 людині
Вподобайка
Жила собі якось на світі пташина. Маленькою ще випала вона з гнізда і з того часу вчилась сама виживати на білому світі. Щоб прогодуватись, поселилась біля дому одного чоловіка, там завжди можна було знайти крихти хліба, а взимку зігрітись біля димаря.
Та одного зимового дня, довго шукала пташина щось їстівне, тай заснула на гілочці. Так і замерзло її тільце й упало просто на поріг дому чоловіка. Прокинулась вона від тепла, яке йшло з усіх боків та зігрівало її. Відкривши маленькі оченята, побачила, що лежить у руках чоловіка, які гріють її, на неї дивились добрі очі, від подиху його було спокійно та тепло. Пташині було дуже лячно, та водночас, дуже приємно, що про неї хтось піклується. Вона заспівала для свого рятівника. Але раптом злякавшись, що стане полонянкою і не зможе вільно літати куди схоче, тріпнула крильцями й полетіла. Запам’ятала лише сумні очі, які дивились їй у слід.
Знову все стало як і було, пташина жила собі на своїй гілочці, співала пісень, шукала крихти, які тепер кожного ранку залишали руки чоловіка, на підвіконні. Вона співала тепер лише для нього. Та сумно було пташині від того, що вже не відчуває тих м’яких і ніжних рук. І знову вона шукала причину, щоб потрапити до них. Але тільки зігрівалась, як страх втратити свободу гнав її на холодну гілку.
Чоловік також чекав повернення маленького створіння, чекав, що вона підлетить та сама присяде на простягнуту руку. Вона не летіла. Підлітала близько, кружляла, а присісти та підкоритись не могла.
Так і жили чоловік з пташкою ніби й поруч, а все ж таки окремо. Потрібні один одному, але не в змозі зробити першого кроку.

Я та пташка. Не вміючи просити все ж чекаю того тепла долонь, а відчуваючи його тікаю, щоб не стати полонянкою.
Невже пташина ніколи не зможе довіритись надійним рукам?
Показати повністю..

Сподобалось 0 людині
Вподобайка
підступність- не краща риса людського характеру.
8 бер 2018 в 19:30
По собі знаєш? Гарно ти вчора нас вітав":КРАСАВИЦІ ВИ НАШІ!"
8 бер 2018 в 19:40
Спасибо, любимый, слышишь,
За то, что живёшь и дышишь…
За то, что любви портреты
В душе акварелью пишешь…
Ты лучший во всей вселенной…
Всю жизнь изменил мгновенно…
Теперь я люблю рассветы
И время с тобой бесценно…

Спасибо, любимый… Знаешь,
Ты нежностью заполняешь…
И искренность, как спасенье,
Мне в сердце опять вливаешь…
Я очень боялась верить,
Но чувства легко измерить
Потоком стихотворений…
Стихи – это к сердцу двери…

Спасибо, любимый… Мне бы
С тобой не спускаться с неба…
Давай от любви греться…
Ты раньше таким не был…
Поверь, для души ранимой,
Любовь – это жизни стимул…
За свет твоего сердца
Спасибо тебе, любимый…
Автор неизвестен
Показати повністю..

Сподобалось 0 людині
Вподобайка
Сладкая женьщина

Сподобалось 0 людині
Вподобайка
А без цих натяків Ви не можете?
8 бер 2018 в 08:58
ЗА ДОВГЕ МОВЧАННЯ ВИБАЧ)

Сподобалось 0 людині
Вподобайка
МІЙ НАЙРІДНІШИЙ,НАЙКОХАНІШИЙ!
А МОЖНА?

Сподобалось 0 людині
Вподобайка
Удачна фотосесія.

Сподобалось 0 людині
Вподобайка
Так кажуть в Одесі

- Роза Мойсеївна, а що вам більше подобається: гарячий чай або гарячий чоловік ?!
- Та все одно! Мене аби добре пропотіти!
***
- Скажіть, Моня, як по дереву можна дізнатися, де північ, а де південь?
- Я вас благаю! Ялинка - північ, пальма - південь.
***
- І запам'ятайте, Фіма: чоловікові обов'язково потрібна дружина, тому що таки не все можна звалити на уряд.
***
Вечір у Рабиновичів. Господиня підносить однієї з дам тарілку з тістечками.
- Дякую, я вже з'їла одне.
- Ну, припустимо, не одне, а чотири, але хто вам вважає ?!
***
- Хаїм, ти ким працюєш?
- Я не працюю.
- А що ти робиш?
- Нічого.
- Хм, ну і заняття ...
- Зате яка конкуренція!
***
- Сара, а шо ви така з себе сумна?
- Та я таки думала, що мій Ізя - хранитель сімейного вогнища.
- А він шо?
- А він своєї кочергою ще два багаття ворушив!
***
Банк в Одесі. Службовець, відкривши віконце каси:
- Чи бажаєте що-небудь?
Рабинович, дуже дружелюбно:
- Всіх благ!
***
Після операції лікар каже пацієнтові:
- Я пришлю до вас на ніч медсестру.
Соломон Маркович, ледь чутно:
- Доктор, як-небудь таки в наступний раз, у мене сьогодні все болить!
***
- Знаєш, Хаїм, якщо вже вибирати між Паркінсоном і Альцгеймером, я б вибрав Паркінсона.
- Чому?
- Краще пролити на себе трохи горілки, ніж забути, куди ти поставив цілу пляшку!
***
Учитель музики каже до учня:
- Моня, попереджаю: якщо ти не будеш вести себе як належить, я скажу твоїм батькам, що у тебе талант.
***
- Семен Маркович, дорого чи вам обходяться уроки Сарочка на фортепіано?
- Зовсім навпаки. Вони допомогли мені за півціни купити сусідню квартиру.
***
- Моня, дорогий, скільки років, скільки зим! Може бути, по чарочці коньячку за мій рахунок?
- А чому б і ні?!
- Ну ні так ні!
***
- Розочка! А випити у нас що-небудь є?
- Є. Чай є цейлонський.
- А що-небудь міцніше?
- Ну візьми новий пакетик.
***
- Ізя, ти вже влаштувався?
- Ні, працюю поки ...
***
- Сара, скільки ви важите?
- В окулярах - 120 кілограмів.
- А без окулярів?
- А без окулярів я не бачу цифр.
***
- Сарочка, дорога! Не треба так на мене мовчати!
***
- Софочко, я прочитала, що для схуднення треба пити активоване вугілля.
- Циля, щоб схуднути, вугілля потрібно не пити, а розвантажувати!
***
- Рабинович, позичте 100 рублів!
- Добре, а у кого?
***
- Фіма, ти чув, Кагановичу прописали сувору дієту!
- Ну, Роза, тепер ми можемо запросити його на вечерю!
Показати повністю..

Сподобалось 0 людині
Вподобайка
Одесити-це нація.
4 бер 2018 в 12:41

Сподобалось 0 людині
Вподобайка