Вгору
за людьми
за відеозаписами
за блогами
за спільнотами
за аудіозаписами
Інна Давидюк
Інна Давидюк
Країна:
Україна
Місто:
Калуш
День народження:
Сімейний стан:
Шанувальники Інна21
Стіна 32
26 жовтня 2017 в 19:25

Сподобалось 2 людям
Вподобайка
2
9 жовтня 2017 в 06:38

Сподобалось 4 людям
Вподобайка
4
16 серпня 2017 в 12:21

Сподобалось 5 людям
Вподобайка
5

Сподобалось 0 людині
Вподобайка
Інна Давидюк поновила фотографію на сторінці:

Сподобалось 2 людям
Вподобайка
2
11 вересня 2017 в 18:07
Василь СИМОНЕНКО
* * *
Ти знаєш, що ти — людина?
Ти знаєш про це чи ні?
Усмішка твоя — єдина,
Мука твоя — єдина,
Очі твої — одні.
Більше тебе не буде.
Завтра на цій землі
Інші ходитимуть люди,
Інші кохатимуть люди —
Добрі, ласкаві й злі.
Сьогодні усе для тебе —
Озера, гаї, степи.
І жити спішити треба,
Кохати спішити треба —
Гляди ж не проспи!
Бо ти на землі — людина,
І хочеш того чи ні —
Усмішка твоя — єдина,
Мука твоя — єдина,
Очі твої — одні.
16.XI.1962
Показати повністю..

Сподобалось 0 людині
Вподобайка
11 вересня 2017 в 18:58
ДОЩ - ЦЕ ДЛЯ СУМУ НЕ ПРИЧИНА
Дощ — це для суму не причина,
В природі хай собі дощить.
А жити має так людина,
Як ніби сонечко блищить!
Й життю, й пісням новим радіти,
І всім захоплюватись ще.
І весело, та світло жити,
Під хмарами та під дощем.
Бо дощик може й затягтися,
Життю ж відведена пора.
Тому до справ мерщій берися,
Бо ж все у цьому світі гра,
Усе приходить і минає,
Й саме життя — це мить одна.
Людина ж жити гарно має.
А дощ? Це не його вина,
Що вам не хочеться співати,
А сум у серденько іде.
Дощ може йти і перестати…
То ж настрій де подівся? Де?
Надія Красоткіна
Показати повністю..

Сподобалось 1 людині
Вподобайка
1
11 вересня 2017 в 19:04
СОЛОДКИХ ВАМ СНІВ...

Сподобалось 2 людям
Вподобайка
2
12 вересня 2017 в 11:16
Життя прожить - не поле перейти.
Не стежку протоптать у травах.
Не тільки пахнути й цвісти
у переповнених загравах.
Сміятися, не замовкать,
і доганяти свої весни.
А жити - це любить, страждать
і хрест свій по дорозі нести.
Терпіти біль і самоту.
бороти те, що непоборне.
Долати нОву висоту,
де хмара лиш тебе огорне.
Чіплятися за колюки,
і рвати душу всю на шмаття.
І розбивати вщент грудки,
і цілувать ТВОЄ розп"яття.
Спіткнустися і далі йти.
Упасти і піднятись знову.
Життя - не поле перейти,
і не пошить сорочку нову.
А кожен день творить, терпіть,
боротися, перемагати.
І кожним ранком дорожить,
і твої очі цілувати.
Г.Потопляк.
Показати повністю..

Сподобалось 0 людині
Вподобайка