Вгору
за людьми
за відеозаписами
за блогами
за спільнотами
за аудіозаписами
ЛЕСЯ МОЛОТКОВСЬКА
ЛЕСЯ МОЛОТКОВСЬКА
ДЕЯКІ ЛЮДИ в твоєму житті, як КОВТОК ВОДИ... Головне — зрозуміти: Звідки Вода, із джерела чи із болота... і зробити це потрібно... Вчасно !
Країна:
Україна
Місто:
Надвірна
День народження:
Показати детальнішу інформацію

Контакти


Особиста інформація

Інформація відсутня.

Життєва позиція

Політ. вподобання:

Світогляд:
Головне в житті:
Головне в людях:
Ставлення до паління:

Ставлення до алкоголю:


Шанувальники ЛЕСЯ28
Світлини 2
Стіна 20

Сподобалось 0 людині
Вподобайка
ЛЕСЯ МОЛОТКОВСЬКА обновила фотографію на сторінці:

Сподобалось 4 людям
Вподобайка
4
НЕХАЙ У ВАШОМУ ЖИТТІ ВСЕ БУДЕ ЧУДОВО !
Улюблені люди, подарунки, квіти, хороші новини, теплі зустрічі, приємні клопоти, плани, мрії.
Удача в справах, настрій бадьорий, посмішки, підтримка рідних і друзів, комфорт і затишок,
відносини добрі і багато щасливих хвилин! Кожного дня! БУДЬТЕ ЩАСЛИВИМИ!

Сподобалось 3 людям
Вподобайка
3
У кожного із нас є два крила - це МАМА й ТАТО. І поки вони є - ми літаємо. Але дуже важко літати з одним крилом, а тим більше йти пішки. ВІЧНА ПАМ'ЯТЬ!!!

Сподобалось 6 людям
Вподобайка
6
А буває, ідеш по світу, і проходить повз тебе людина...
так, неначе проносить квіти і тобі віддає половину.
Ще і стебла від рук гарячі, озирнешся на неї здаля
і збагнеш - на промінь багатша, стала раптом твоя земля.
Ліна_Костенко

Сподобалось 3 людям
Вподобайка
3
Пішла по місту Тінь блукати... чия вона?
Когось хотіла упізнати, хтозна... хтозна?
Вдивлялась Тінь в сутулі спини, чужий ... чужа
І відбивалась у вітринах сама, сама.
Їй, хоч би з кимсь поговорити, нема ... нема
Одній набридло каву пити, гірка... гірка...
А, може, дуже заболіла її душа...
Та, чи болить душа без тіла, ніхто не зна..?
В чужім краю Тінь заблукала, як перст одна.
Нарешті я її впізнала... моя, моя.
Оксана Корабель-Максимишин
Показати повністю..

Сподобалось 3 людям
Вподобайка
3

Сподобалось 0 людині
Вподобайка
Старіюча мама написала лист молодим дітям. Таке точне, що аж боляче.........

Мої дорогі діти!

Завтра ви приїдете до мене в гості, тому що у мене ювілей. Ви побачите, що я старію. Будь ласка, будьте терплячі і спробуйте зрозуміти, через який етап життя я зараз проходжу ...

Якщо я або тато будемо вам розповідати те, що вже розповідали рік назад, якщо ми будемо повторювати одні й ті ж історії знову і знову, не переривайте нас, щоб роздратовано помітити: "Ти це вже розповідала. Пару хвилин тому "... Просто послухайте. Будь ласка. Постарайтеся згадати ті часи, коли ви були маленькими, і я читала вам одну і ту ж казку знову і знову, поки ви не засипали.

Коли я кажу, що не хочу зараз приймати ванну, не сердьтеся і не бентежте мене. Краще згадайте, як вечорами після важкої роботи ми вмовляли прийняти душ вас, коли ви були дітьми. Адже ви не дуже любили його, чи не так?

Коли ви бачите, наскільки я неосвічена в тому, що стосується нових технологій, просто дайте мені час навчитися. І не дивіться на мене так! .. Пам'ятаєте, як я терпляче вчила вас робити щось нове належним чином? Як вчила вас одягатися, розчісувати волосся, вирішувати кожен день складні життєві питання ... Приходять дні, коли ви все гостріше і гостріше будете помічати, що я старію. Прошу вас, будьте терплячі. І спробуйте зрозуміти, через що я проходжу, намагаючись розібратися в ваших гаджетах і скайп ...

Якщо я іноді втрачаю думка або нитку розмови, дайте мені час згадати, про що йде мова. Чи не нервуйте. Не проявляйте нетерпіння і зарозумілість. Просто знайте: найголовніше для мене - бути поруч з вами. Ви завжди будете займати головне місце в моєму серці ...

Коли мої старі, втомлені ноги не дозволяють мені ходити так само швидко, як ходите ви, просто подайте мені руку і налаштуйте свій крок під мій. Я точно так само подавала вам руку, коли ви тільки вчилися ходити ... І в ці дні мені не було сумно!

Просто побудьте трохи зі мною. Спробуйте зрозуміти мене. Дайте мені можливість дожити до кінця своє життя з любов'ю і трепетом. Я бережу час, проведений з вами і сприймаю його як дар.

З великою посмішкою і величезною любов'ю я закінчую цей лист. Просто хочу нагадати: "Я вас люблю", мої солодкі діти!
Показати повністю..

Сподобалось 7 людям
Вподобайка
7
СТАРІ ЛИСТИ - як спогад про минуле, старі листи і досі зберігаю,
У них про те, що з нами колись було, їх наодинці іноді читаю.
У них від слів іде тепло і ласка, напам’ять їх, мабуть, уже завчила.
СТАРІ ЛИСТИ, тепер це, ніби казка, на аркуші написана чорнилом.

Тепер листи писать не так потрібно, конверти замінили телефони,
Чи sms-ки, вістки друзям, рідним, скидаємо на пошту електронну.
Буває, видаляєм, як «непотріб», один лиш рух і слів уже немає,
СТАРІ ЛИСТИ, як про минуле спогад, в них між рядками почуття читаю.

ЛЕСЯ ГУК.
Показати повністю..

Сподобалось 5 людям
Вподобайка
5
ПОЖОВКЛА ФОТОГРАФІЯ СТАРА: тут мама й тато молоді, і я маленька.
На очі накотилася сльоза, коли це було, Боже мій миленький..?
Шматочок із дитинства дорогий, коли дерева ще були великі,
Коли кудись летіли журавлі, а ми вслухалися в тривожні їхні крики.

Чомусь за палку взявся наш сусід, а я біжу, щаслива, безтурботна.
Він повертається мені услід : "радій життю, воно безповоротне".
Вечірня вулиця і зграйка дітлахів, і голос мами - кличуть вже до хати.
Та звідки нам було тоді вже знати, що ті хвилини щасливіші від усіх..?

ПОЖОВКЛА ФОТОГРАФІЯ СТАРА: вертає у дитинство знову й знову.
Роки, неначе білі журавлі, - летять, та не вертаються потому.
Показати повністю..

Сподобалось 4 людям
Вподобайка
4