Вгору
за людьми
за відеозаписами
за блогами
за спільнотами
за аудіозаписами
Закрита спільнота
ВІРШІ ДЛЯ ДУШІ
Дружнє коло
Країна:
Україна
Місто:
Городище
Опис:
Улюблені вірші, привітання до дня народження та свят, вітальні листівки, смайли, корисні поради
885 записів

Ти серйозно мене не сприймай…
Ну який я герой роману?..
І образу прошу не тримай…
Так як є кажу… без обману…

Я бажаю тобі добра!
Тобі з іншим затишно буде…
Прийде тепла, весіння пора…
Ти повір… я тебе не забуду…

Хай краса твоя довго цвіте,
Серце хай від любові співає,
Не питай в мене мила про те,
Чом душа моя плаче й страждає…

Ігор Жулянський
Показати повністю..


Сподобалось 6 людям
Вподобайка
6

ПРИСТОСУВАНЦЯМ,
Котрі звикли обкрадати,
А робити – за «зєльоні».
Ти з’явився на Майдані,
Коли вже були мільйони!

Ти дивився по екрану
На бої нерукопашні.
Ти з’явився на Майдані,
Коли вже було не страшно.

Боягуз боявсь покари
І перечекав ту спеку!
Ти з’явився для піару,
Коли ми прогнали Зека.

А тепер товчешся в груди,
Переконуєш в любові.
Україна вільна буде
Від піарників, і ботів,

І від псевдопатрійотів,
Що за тридцять срібних зрадять.
Вам не вірю ні на йоту,
Бо давно пізнала правду!
(Любов СЕРДУНИЧ)
Показати повністю..


Сподобалось 1 людині
Вподобайка
1

Чекало кошеня нового року...
Воно вже знало-то є дивна мить!
Почуло від ґадзині ненароком,
Що ніч ця здатна все життя змінить...
Вона на кухні зранку щебетала,
Що в новий рік трапляються дива
і здійснюється все ,що забажали!
Нехай то все були лише слова,
Та котик в них повірив усім серцем...
Чекав на новий рік в передчутті!
Блистіли оченяток два озерця,
Це перший новий рік в його житті!
І ось ця мить настала...Бій курантів!
На кухні чути сміх дзвінкий гостей,
Гірлянди блиск ,мов сотні діамантів!
І серце чути стукіт із грудей!
Скінчився новий рік, скінчилось свято...
І все ,як було вчора, жодних змін,
А в серці запитання...Так багато...
Очікувать тривожний відгомін...
Маленьке кошеня до мами кішки
З питаннями засмучене прийшло...
Тихесенько спитало, ніби мишка:
"Матусю,невже диво не прийшло?
Нічого ж не змінилося матусю..."
Сказала мати лагідно йому:
"Не так ти зрозумів усе, боюся..."
-Не так,але ж я чув?Не так...Чому?
-Бо рік новий ,синочку, просто свято...
Лиш привід ,щоб разом зібратись всім...
Лиш день ,яких у році так багато...
А диво...То насправді річ не в тім...
І зміни і дива стаються ,сину,
Не в певний день,годину ,або мить..
Життя летить щоденно без упину
І кожен день ми можем щось змінить...
Дива стаються ,сину ,не за планом,
Не з понеділка зміни у собі...
Не в новий рік ,такий для всіх бажаний...
Дива розпочинаються в тобі!
Не з понеділка , п'ятниці,неділі...
А просто зараз, саме у цю мить...
Я точно знаю це...І щиро вірю,
І людям це під силу зрозуміть...
Стояла ніч ,сніжинки танцювали,
Весь світ чогось чекав у забутті..
А кошеня заснуло коло мами...
У ніч,одну із сотень у житті...
© Огнєва Інелла
Показати повністю..


Сподобалось 2 людям
Вподобайка
2

Справжнє багатство...
Автор Глиняна Наталія
Щоб бути багатим нам гроші не треба,
Бо в грошей вся сутність пуста.
Сьогодні дістанеш ти зірку із неба,
А завтра спливуть як вода…
Багаті не вміють копійку цінити,
Лиш сіють грошми тут і там.
Бо звикли в достатку та розкоші жити,
Не рівня вони біднякам.
А гроші не вічні, їх вітер розвіє,
Та друзі із ними підуть.
І лиш от тоді кожен з них зрозуміє
Всю істину грошей та суть.
А справжнє багатство у серці людини,
У щирих її почуттях.
Бо навіть у скруту, в погані години,
Добро подолає весь страх.
Лишатись собою завжди і повсюди,
Хоч якби життя не лилось.
Тоді навкруги поважатимуть люди,
І поруч завжди буде хтось.
Коли твої рідні та близькі здорові,
А лихо минає ваш дім,
Та серце відкрите з добра і любові,
Багатства вся суть - ось у чім!
Показати повністю..


Сподобалось 1 людині
Вподобайка
1

Ти, неначе із Раю.Такою й була,
Ти насправді була святою.
Під соломою хата, он там край села
І малесенька нивка з сівбою.
Там на льохові мальви будили пташки,
Півень-красень, як воїн на чатах
І смачнющі із маком твої пиріжки,
І молитви, як зоряні мантри.
Нумо, бабко, налийте узвару із груш,
Сяду там під вербою за рогом.
А з верби , як пластмасовий, скинеться хрущ,
І лякає «рогач». І дорога..
Отією дорогою дибала й ти
До верби, де гніздились лелеки,
І клубки-кураї і похилі хрести,
Ген під полем виднілись, далеко.
Ти втішала мене від життєвих зневір,
Вчила збіжжя ціпком молотити…
Як влуплю по плечах – в очі тисяча зір…
І вечеря, і тиха молитва.
Ой, бабусю, бабусю. Моя ти свята…
Пальці в «ключ» і порепані жмені…
Дні буденні з тобою, то завжди свята,
Свіжий коржик від зайця в кишені…
На «Миколи» закрилися очі твої,
Він забрав тебе в небо з собою,
Бо тоді не летіли сумні журавлі,
Не літають ці птахи зимою
Таня Шугар.
Показати повністю..


Сподобалось 1 людині
Вподобайка
1

Не зривай, не пали мости –
Ми існуєм в їх павутинні,
Заклинаю лишень – прости,
І безвинні бувають винні.
За сльозу твою і за сміх,
За свічу, що ніяк не згасне,
За той спільний солодкий гріх,
За відлуння гірке негласне.
За тривожні в розлуках сни,
За прочинені настіж двері,
За гарячий подих весни,
За холодні сніги у сквері.
За пекельні в серцях вогні,
За шалені в душах потопи,
Ти пробач ще й за те мені,
Що у тернах між нами тропи.
Я просив би іще й іще,
За що знаю, за що й не знаю –
Ти прости мені за твій щем
І за те, що до щему кохаю.
Василь Ковтун. 21.12.2017р.
Показати повністю..


Сподобалось 6 людям
Вподобайка
6

АНГЕЛЫ ПРИСЕЛИ У КОСТРА...

Ангелы присели у костра
Отогреть замерзшие ладошки.
Приласкали мокрого кота,
Что дрожал под ливнем на дорожке…
И осенней грустью лес шумел,
Землю осыпая разноцветьем.
И о чем-то вечном голос пел,
Проносясь сквозь Пустоту столетья…

Все как прежде: Осень на дворе,
Сплин, который не дает встряхнуться,
Холодок недюжий на заре,
И желание во сто перин уткнуться…

Просто осень. Как же без нее?
Иногда и грусть бывает в радость,
И случайный снег, что в октябре
Превращает горький ужин в сладость.

Ангелы присели у костра
Отогреть замерзшие ладошки…
Это осень. Это не беда.
Будет солнце. Потерпи немножко…
/взято з інтернету/
Показати повністю..


Сподобалось 1 людині
Вподобайка
1

Вже й осінь від війни стомилась
Прозорі струни осінь напина,
Щоби на них зіграти власну пісню
І нагадати, що іде війна.
Їй теж болить, що буде з нами після?
Адже поліг-опав народу цвіт,
А поруч ворог сильний і жорстокий…
Яким він буде, той майбутній світ?
І чи з війни засвоїмо уроки?
Четверта осінь вмилась у крові…
І тисячі в небесний рай злетіли…
Хто зна, як жити матері й вдові,
Що попрощались із холодним тілом.
А осінь стеле знов красу й печаль,
Яку ні сльози, ні дощі не змили.
Не вистачає у сім‘ї плеча…
Та й осінь від війни уже стомилась.
23.10.2017.
Ганна Верес (Демиденко).
Показати повністю..


Сподобалось 1 людині
Вподобайка
1

Холоди, холоди. Не лягайте на лаві.
Не занурюйте серце у кригу, у лід.
Ваші очі шкляні в металевій оправі.
Ваші ноги у хаті залишили слід.
Не здіймайте тривог, не маскуйтесь у біле.
Не торкайтесь душі, хай вона поживе.
Там де ви, там завжди поле геть здичавіле.
Відступіть, відійдіть, хай воно оживе.
Ви шукаєте шпарку, ви лізете в сіни.
На вікні сидите, на порозі, в душі.
Проникаєте в ніч, проникаєте в стіни.
Ваші фуги і соло для мене чужі.
Не співайте пісні і не рвіть мої струни.
Не ступайте у слід і не кличте у путь.
Під снігами давно зеленіють оруни.
Ну а мрії і сни нас у літо несуть.
Г.Потопляк.
Показати повністю..


Сподобалось 1 людині
Вподобайка
1

Я - ЖІНКА!
Я - жінка, мама, донька і сестра,
Я - колискова пісня в надвечір'ї,
Загадка Всесвіту, жива вода,
Я - казка, я - легеньке біле пір'я.
Я - мудрість роду, я - його скала,
Що не допустить болю і тривоги.
Я, справді, грішна, справді, я - свята,
Коли дітей чекаю край дороги.
Я - жінка, я - сопілка у душі,
Я - кольорова райдуга над полем,
Морської хвилі гребені страшні,
Коли моїй родині чинять горе.
Я - пташка, що сховає всіх дітей, -
В грозу і в дощ прикриє своїм тілом.
Ромашка в полі - для душі людей,
Голубка біла, яка править миром.
Зросла в любові і люблю весь світ.
Дарую світу і красу, і радість.
Я – жінка, я - надії, щастя цвіт, -
Моє насіння ще себе покаже.
Бо змінить колір смутку на любов,
Добро і радість на Землі розсадить.
Я – Жінка! Я - величнеє крило, -
Живу для щастя, хай померкне заздрість!
Я - жінка, я - душа і cіль Землі,
Я - тиха річка, пісня солов'їна,
Я - жінка, ніжність Всесвіту в пітьмі.
Я - Жінка ! Я - квітуча Україна!
Наталія Ненюк
Показати повністю..


Сподобалось 7 людям
Вподобайка
7
до попередніх записів