Вгору
за людьми
за відеозаписами
за блогами
за спільнотами
за аудіозаписами
Перегляд блогу
Конспект уроку №2 з мистецтва, 8 клас
Мистецтво, 8 клас.

Урок №2

(за підручником Кондратової)
Урок 2

Тема. Античний стиль.

Мета. Ознайомити учнів з поняттями «архітектура», «види архітектури», «засоби виразності архітектури», «архітектурні ордери», «форум», «базиліка»; розглянути характерні особливості, найбільші досягнення архітектури античності, види архітектури античного мистецтва; надати знання про особливості давньогрецької та давньоримської архітектури; познаймити з етапами розвитку культури античності, творчістю видатних митців епохи, розгляути приклади шедеврів виучуваного стилю.

Розвивати вміння надавати характеристику архітектуриним спорудам античності різного виду, вміння створювати ескіз капітелей ордерів, давньогрецького палацу, розвивати вміння надавати характеристику особливостям архітектурних шедеврів античного мистецтва, висловлювати власні художні враження від творів архітектури.

Виховувати інтерес до історії античного мистецтва та архітектури цьогостилю.
Тип уроку: комбінований, інтегрований, урок уведення в тему.

Обладнання: мультимедійна дошка, проектор.

Ілюстрації для перегляду: одеон Ірода Аттичного, давньогрецька амфора, золоті сережки, Афродіта Мілоська, Колізей, малюнок-реконструкція архітектурного ансамблю Олімпії, афінський Акрополь, храм Ерехтейон , храм Ніки Аптерос, храм богині Гери в Пестумі, руїни Кносського палацу, Парфенон — храм Афіни Парфенос, Тріумфальна арка Тита, Колона Траяна, Пантеон, давньоримський акведук, давньоримська терма, Аппієва дорога, Проліпеї.

Основні поняття для засвоєння: архітектура, засоби виразності архітектури, архітектурні ордери, форум, базиліка.

Теорія мистецтв для засвоєння: характерні особливості архітектури античності; характерні риси, найбільші досягнення стилю античного мистецтва; види архітектури античного мистецтва; особливості давньогрецької архітектури ; особливості давньоримської архітектури; етапи розвитку культури античності, видатні митці епохи, приклади шедеврів стилю.

Твори, що вивчаються на уроці:
одеон Ірода Аттичного, давньогрецька амфора, золоті сережки, Афродіта Мілоська, Колізей, Пропілеї.

Хід уроку

1. Організаційний момент. Мотивація до навчання.

2. Актуалізація опорних знань.

— Назвіть види мистецтва, які вам відомі.

— Які стилі мистецтва в культурі минулого вам відомі?

— Надайте визначення поняттям «стиль в мистецтві», «художній образ».

— Що таке індивідуальний стиль митця? Наведіть приклади.

Парна робота – виконання завдань на карточках: заповнити схему «Види мистецтва», дописати останній стовпчик у схемі «Етапи розвитку мистецтва».

3. Новий матеріал для засвоєння. Розповідь про історію античного мистецтва (початок).

— Розглянемо книгу «Історія античного мистецтва» за сторінками.

Вступ
— В історії світового мистецтва антична культура посідає особливе місце. Архітектура, скульптура, живопис , література, драматургія , філософія Стародавньої Греції та Стародавнього Риму стали першоджерелом і поштовхом до розвитку багатьох мистецьких процесів в історії людства. Античне мистецтво , що вперше по-справжньому відкрило й оспівало людину як прекрасне й досконале творіння природи, надовго зберегло значення взірця і багато в чому залишилося неперевершеним і недосяжним.

Цікаво, що термін «античність» (від лат. antiquus — прадавній) з’явився лише у XV ст. в Італії. Його було введено для визначення найдавнішої з-поміж досліджених на той час культур — культури Стародавньої Греції та Стародавнього Риму. Ці рабовласницькі суспільства, що розвивалися в Середземномор’ї , Причорномор’ї та на суміжних територіях у період з І тис. до н. е. до середини V ст., стали носіями найбільш близьких до сучасної європейської традиції культурних цінностей.
Перша сторінка — доантичні цивілізації

У III—II тис. до н. е. в Східному Середземномор ’ї існувала егейська цивілізація, яка передувала культурі античності. Це була епоха розквіту морської держави на Криті — Мінойського царства. На місці його столиці — міста Кносса — вчені розкопали руїни величного палацу, який у давньогрецьких міфах названий Лабіринтом.

Перегляд ілюстріцій руїн Кносського палацу.

— Даний період представлений критською, або мінойською та мікенською культурами, центрами яких були палаци (Кносс, Фест) і фортеці (Мікени, Афіни). Високого розквіту досягли монументальна архітектура, вазопис, мистецтво рельєфної обробки виробів з металу та фресковий живопис.

Розвиток критської культури обірвала природна катастрофа — виверження вулкана на острові Фера, що розташований неподалік від Криту. Скориставшись нагодою, у XIV ст. до н. е. Крит захопили греки -ахейці. Свої поселення ахейці влаштовували на високих пагорбах, оточуючи їх кільцем міцних фортечних мурів. Особливо вражають збережені до наших днів стіни Мікен і Тиринфа, складені насухо з величезних кам’яних брил. Згодом такий

тип поселень отримав назву акрополь, тобто «верхнє місто», а палаци мікенських царів стали прообразами еллінських храмів.

Останнім тріумфом царств мікенської культури , які об ’єдналися для походу на Трою, стала Троянська війна. У середині XII ст. до н. е. ці території були завойовані племенами греків-дорійців, із приходом яких завершується історія егейської цивілізації й починається історія античності.

Сторінка друга — антична культура

Фундаторами античної культури були стародавні греки, які називали себе еллінами, а свою країну — Елладою. Спочатку ця назва стосувалася лише материкової Греції, та згодом вона поширилася і на прилеглі архіпелаги й окремі області Малої Азії.

Елліни були талановитим і життєрадісним народом. Вони любили музику, танці, спорт; заклали основи філософії та багатьох наук, створили театр, започаткували чимало архітектурних прийомів і літературних жанрів, залишили нащадкам високохудожні твори скульптури.

Ми донині зачитуємось чудовими легендами про богів та героїв — давньогрецькими міфами, у яких відображені знання та уявлення еллінів про навколишній світ.

У ІІ ст. до н. е. територія Греції увійшла до складу Римської імперії, і в античній культурі почалася нова епоха.

1. Практичне завдання № 1 «Етапи розвитку античної культури».
— Розгляньте схему та ознайомтеся з основними етапами розвитку

культури античності.


















5. Розповідь вчителя (продовження).
Характеристика етапів розвитку античної культури

— Гомерівська епоха отримала таку назву тому, що літературним джерелом для її вивчення є поеми «Іліада» та «Одіссея», авторство яких приписують Гомеру (VIII ст. до н. е.). Цей період характеризується загальним занепадом культури, втратою писемності та деяких ремесел.Матеріальні цінності майже не збереглися через руйнацію і загибель багатьох міст унаслідок воєн.

Період архаїки відзначається розвитком полісного устрою і колонізацією Середземномор ’я та Причорномор’я. Саме в цю добу формуються основи давньогрецької міфології та епосу, зароджується наука й філософія, театр і

драматургія, відроджується писемність, з’являється музичний запис та лірична поезія, представлена творчістю Гесіода і Сафо, складаються сприятливі передумови для блискучого розквіту архітектури й образотворчого мистецтва.

Епоха класики — час високого злету культури, вагомих досягнень у науці, літературі, філософії, мистецтві. У цей період жили й творили видатні філософи

Сократ, Платон та Арістотель, «батько історії» Геродот, засновник європейської медицини Гіппократ, талановиті скульптори Фідій, Мірон, Поліклет. Театральне мистецтво було представлене блискучим комедіографом Арістофаном та «безсмертною тріадою» трагіків — Есхілом, Софоклом,

Евріпідом.

6. Це цікаво знати.
Афінський Акрополь (перегляд зображення у підручнику, презентації, електронному додатку).

Найбільш довершеним архітектурним ансамблем класичної епохи є афін-ський Акрополь, споруджений на скелі висотою 156 м над рівнем моря у другій половині V ст. до н. е. Ініціював будівництво афінський державний діяч Перикл, а керував роботами Фідій. До найвідоміших споруд комплексу належать храми Ніки Аптерос, Парфенон, Ерехтейон і велична колонада Пропілей. Із 1987 року афінський Акрополь визнано об’єктом Світової спадщини ЮНЕСКО. З плином часу виникла потреба збільшити площу для зберігання старожитностей, знайдених у результаті низки наукових досліджень. Тому в 2009 році в Афінах було відкрито новий Музей Акрополя.

7. Розрлвідь вчителя (продовження).
— Епоха еллінізму починається з підкорення грецьких полісів Македонським

царством і з великого Східного походу Олександра Македонського. Для цього періоду характерний синтез еллінської та східної культур, накопичення знань у різних галузях науки. Головними культурними центрами стають Александрія Єгипетська, Пергам та острів Родос. Видатними скульпторами доби еллінізму були Пракситель, Скопас та Лісіпп, а найвизначнішим письменником —

Менандр.
Завершальним періодом античності є епоха панування Риму — величезної імперії, до складу якої входили завойовані римлянами території від Єгипту до Британських островів. Римська культура розвивала, поглиблювала досягнення давньогрецької культури і привносиласвої національні риси: практицизм, дисциплінованість, динамізм, традиціоналізм. Справжньою технічною революцією в будівництві стало застосування бетону, що зумовило розквіт архітектури та появу добре розпланованих, зручних для життя міст із брукованими вулицями й чудовими мостами. Завдяки творчості славетних майстрів поезії Овідія, Горація та Вергілія, який подарував світові «Енеїду», цю добу називають «золотим віком» римської літератури . Великої популярності набули твори істориків Лівія і Тацита. Важливу роль у тогочасній культурі відіграла нова релігія — християнство.

У 476 р. Рим захопили племена варварів. Могутня держава відійшла в історію, а її культура повільно трансформувалася в середньовічну.


8. Практичне завдання № 2 «Визначаємо види мистецтва».
— Розгляньте ілюстрації (с. 16). До яких видів мистецтва належать зображе-ні шедеври античності?
— Порівняйте ці твори з матеріальними цінностями сучасної культури.

Ілюстрації для перегляду: одеон Ірода Аттичного, давньогрецька амфора, золоті сережки, Колізей, Афродіта Мілоська.




9. Розповідь вчителя (продовження).

Сторінка третя — стиль античної архітектури
— Перш ніж розглянути особливості стилю античної архітектури, пригадаймо, яке мистецтво називають архітектурою і на які види його поділяють.
Теорія мистецтва

Архітектура, або зoeдчество — мистецтво проектування, зведення та художнього оздоблення споруд, що формують просторове середовище для життя й діяльності людини. Архітектурою називають також окремі будівлі та їх ансамблі, площі й проспекти, парки і стадіони, селища й цілі міста.

Засобами художньої виразності архітектури є форма (зовнішній вигляд об’єкта), композиція (сукупність складових частин, найважливіших елементів), пропорції (співвідношення складових частин між собою), ритм (чергування композиційних елементів), фактура (характер поверхні, використані матеріали), колір і декор фасадів та архітектурної форми в цілому.

Споруди, яким притаманна художньо-образна форма, називають творами архітектури, або шедеврами зодчества. Вони привертають до себе увагу красою, довершеністю, надовго запам’ятовуються. Пам’ятки архітектури охороняються законами кожної держави.

— Про мистецтво античних зодчих можна судити зі збережених до наших днів руїн величних храмів, театрів та інших громадських будівель. Стародавні майстри зводили споруди з каменю та білого мармуру, прагнучи, щоб їхні творіння зачаровували людей красою та довершеністю форм.

В епоху архаїки давньогрецькі зодчі розробили строго продуману й логічно обґрунтовану систему співвідношень між частинами споруди, встановили правила художнього оздоблення зовнішньої форми конструкцій, визначили порядок розміщення деталей та їх розміри. Ця система отримала назву

архітектурний ордер (від лат. ordo — лад, порядок).

Майстри Стародавньої Греції використовували три ордери — доричний, іонічний і коринфський. Перший з них вирізнявся простими і строгими формами, масивністю та приземкуватістю; для двох інших характерними були стрункість пропорцій і підвищена декоративність.

Усі три ордери, хоча й були створені в різний час і в різних місцях, мають однакові основні елементи: вертикальні колони , увінчані скульптурними прикрасами — капітелями, на які спирається горизонтальний пояс — антаблемент. Антаблемент розділений на різні за шириною смуги: архітрав, прикрашений барельєфами фриз та карниз. Із торця споруди дах закриває трикутна площина — фронтон.
Належність будівлі до того чи іншого архітектурного ордера визначають за капітелями. У добу античності лаконічний, монументальний доричний ордер асоціювали з мужністю і вважали його «чоловічим», а витончений, вишукано оздоблений іонічний — «жіночим». Коринфський ордер, що був пізнішою модифікацією іонічного та відрізнявся від нього лише розкішним декором верхньої частини колони, називали «дівочим».

10. Практичне завдання № 3 «Створення ескізів капітелей ордерів, давньогрецького палацу».

— Розгляньте ілюстрації (с. 18). Опишіть характерні особливості зображених капітелей колон. Об’єднайтесь у пари та створіть ескіз: а) капітелі одного з ордерів; б) давньогрецького палацу, використавши ескіз капітелі, створений напарником. Техніка виконання — олівець.















11. Розповідь вчителя (продовження).

Сторінка четверта — шедеври давньогрецької архітектури

— Найважливішою громадською спорудою в Стародавній Греції був храм, присвячений одному з богів Олімпу. Побудований у центрі акрополя чи міської площі, храм був не лише культовою спорудою, а й осередком найважливіших

подій суспільного життя, сховищем скарбниці поліса, його головною державною святинею. Класичний храм найчастіше мав вигляд прямокутника, оточеного з усіх боків к
7 червня 2017 в 16:21  |  Переглядів: 1386  |  Немає коментарів  |  Поскаржитися на запис
Читайте також: